План
I. Спільна Вітчизна для багатьох народів.
II. Народ починається з людини.
1. Національні корені моєї сім'ї.
2. Моя рідна материнська мова.
3. Національні традиції населення України.
4. Посилаючись на літературні джерела.
5. Мої славетні земляки.
III. Я вірю в свій народ.
Протягом багатьох століть Україну населяли представники різних народів. Вони хліборобили на українській землі, будували міста, захищали землю. Отже, для всіх жителів України вона є Вітчизною.
Це переконання прийшло до мене відтоді, як я усвідомив, що я українець. І справа не в тому, що національні корені моєї родини пов'язані з цією землею. Моя прабабуся з маминого боку належала до небагатої польської родини, прадід походив із селян (його діди були кріпаками). З батькового боку змішались єврейські й циганські корені. Але обидва мої прадіди проливали кров у Велику Вітчизняну. Один із них загинув, захищаючи Західну Україну. Я пишаюсь своїм родом, пишаюсь тим, що моя сім'я є часточкою великого українського народу, бо незалежно від національності, ми любимо ту землю, яка нас зростила.
Я пишаюсь тим, що мої родичі зберегли в своєму повсякденному ужитку рідну українську мову. Я хочу знати всі мови, до яких, більшою чи меншою мірою, причетний мій рід, але рідною вважаю українську, бо саме нею мама співала мені колискові пісні.
На прикладі своєї родини я зрозумів, що весь народ України, незалежно від національних ознак,— велика єдина родина. З покоління в покоління багатонаціональне населення України збагачує її культуру своїми національними традиціями і мистецтвом.
Минулого року моя сім'я брала участь у фестивалі національних культур, який проходив у моєму рідному місті Харкові. Я був вражений тим, що на Харківщині існує більше двох десятків національно-культурних товариств, які, розвиваючи національні традиції, збагачують культуру України. А який співучий наш народ! Присутні співали пісні своїми національними мовами, а потім увесь зал співав українські народні пісні. І я теж співав з усіма, голосно-голосно!
Із поняттям величі свого народу я неодноразово зустрічався на прикладах літератури. Пригадуєте пісню про Морозенка? У фольклорних джерелах кілька припущень щодо цієї постаті. Хто ж він, пісенний герой, українець, поляк чи татарчук? А хіба це має значення, коли він проливав свою кров за Україну? А хіба росіянка Марія Вілінська не стала визначною українською письменницею Марко Вовчок?
Харків'яни в роки Великої Вітчизняної війни показали приклади не лише героїзму, а й гуманізму. Татарка Аліма Ібрагимівна Шатоха врятувала єврейську сім'ю від розстрілу. У числі харків'ян — Героїв Радянського Союзу поруч стоять імена українця Сергія Михайловича Осташен- ка і єврея Олексія Дементійовича Флейшмана. І це не поодинокий приклад. Адже і в мирні роки біда не оминула нашу землю. Чорнобильська аварія стала спільним горем кожного жителя України, і долати її довелося усім разом.
Зараз для України знову прийшли скрутні часи. Економічна нестабільність держави вразила все її населення. Але люди не занепадають духом, вірять у те, що наша Батьківщина стане могутньою європейською державою. Найголовніше, що немає у нас національних чвар, що ми живемо на мирній землі. Є народ України, найголовнішою ознакою якого завжди вважалася єдність, а труднощі ми поборемо. У години скорботи і у години радості наш народ був, є і буде великою ріднею, про який можна з гордістю сказати: «Роде наш красний.»
Похожие статьи:
Твори з української мови 5 клас → БІЛОЧКА. ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ
Твори з української мови 5 клас → КОШЕНЯТКО. ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ
Твори з української мови 5 клас → НЕЗАБУДКА (Твір-опис квітки у науковому стилі)
Твори з української мови 5 клас → НЕЗАБУДКА (Твір-опис квітки у художньому стилі)
Твори з української мови 5 клас → РЕКС. ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ
