Твір на тему: Осіннє листя

Останній осінній лист не впаде тридцятого листопада. Як правило, до цього часу «одягу» на деревах вже немає: стоять вони голі, самотні, злегка згорблені. Мені здається, що це несправедливо – залишати їх такими покинутими, з оголеними душами, виставленими напоказ.

Не подобається мені і те, що відбувається з листям дерев восени. Після пахощів і чарівності літа вони починають згасати. Приємний зелений колір поступово блякне, жовтіє, чорніє. Це на картинах осіннє листя показане різних яскравих кольорів – криваво-червоне, сонячно-золоте. У житті, після вихлопних газів, дорожнього пилу і викидів заводів, листочки скручуються, покриваються брудом.

Хоча деякі дерева наполегливо ведуть боротьбу з осінньою негодою, не бажають здаватися, кидають виклик пані Природі. У дитинстві мені завжди подобалося дивитися на ясен. Після дощу його пурпурні листки стають фіолетовими, а крапельки переливаються різними відтінками, наче дерево грає з осінньої вогкістю.

Деякі дерева втрачають свій колір поступово: нерідко можна помітити ще зелену верхівку каштана, а внизу вже жовті листочки. Завжди кажу, це дерево причепурилося в нову осінню колекцію – яскрава блузка і зелена спідниця.

Осінній лист у мене асоціюється з гірляндами, які плетуть восени з упалих листочків і вішають на під’їзди, ворота, арки, балкони. Часто з осінніх листків роблять букети – це гуманніше, ніж дарувати зрізані квіти.

Коли ж впаде останній осінній лист? Як дізнатися точну дату і влаштувати прощальну вечерю? Це можна дізнатися тільки у білявої красуні Зими, яка припорошить його першим снігом.